Крупи та борошно
Кукурудзяне борошно, змелене дрібніше за полентну крупку й помітно жовтіше за пшеничне. Воно в'яже інакше, ніж пшеничне: тісто з нього не тягнеться, а стає крихким і пісочним.В українській кухні це борошно для бануша й мамалиги — карпатської кукурудзяної каші, яку їдять із бринзою та шкварками. А ще для кукурудзяних лепешок, у хлібну суміш і на панірування, яке виходить особливо хрумким.Для пирогів його зазвичай змішують навпіл із пшеничним, щоб тісто трималося купи. Для каші потрібні лише вода чи молоко й терпіння з ложкою.Зберігати в прохолодному сухому місці, берегти від тепла.
Пшеничне борошно типу 550 — те, що в Україні називають вищим ґатунком. У Німеччині це класичне борошно для дріжджового тіста: трохи міцніше за тип 405, а отже стабільніше там, де тісто має підійти й тримати форму.З ним виходять саме ті види тіста, для яких воно й призначене: пампушки, пироги, вареники, здобна плетінка, піца, хліб. Для млинців, оладок і для панірування це теж звичайне домашнє борошно.Хто готує за українськими рецептами, отримує з цим борошном саме ту основу, яку рецепт має на увазі — і не мусить перераховувати типи борошна.Зберігати в прохолодному сухому місці, захищено від шкідників. Упаковка 1 кг.
Пшеничне цільнозернове борошно — мелеться все зерно, разом із зародком і оболонкою. Звідси брунатний відтінок, помітні часточки висівок і насиченіший, горіховий смак.Цільнозернове тісто бере більше рідини й підходить повільніше за тісто зі світлого борошна. Переробляючи рецепт, варто додати трохи більше води й дати більше часу на підйом; м'якуш виходить щільнішим і довше залишається вологим.Добре для хліба й булочок, для лепешок, млинців і несолодкої випічки. Багато хто змішує його навпіл із борошном типу 550 — тоді цільнозерновий смак залишається, а з тістом легше працювати.Зберігати в прохолодному сухому місці, берегти від тепла.
Картопляний крохмаль загущує сильніше за кукурудзяний і стає при цьому майже прозорим та легко тягучим — саме цим і живе кисіль.В українській кухні він передусім для цього: кисіль із ягід або на молоці, фруктові соуси, компот і начинки, які не повинні витікати під час печіння. У начинках для вареників і пирогів він забирає зайвий сік.Розводити завжди в холодному і тільки потім вливати в гарячу рідину, а після загущення не варити далі — інакше маса знову стане рідкою. У тісті ложка крохмалю робить бісквіт і печиво крихкішими.Зберігати в прохолодному сухому місці, берегти від тепла.
Кукурудзяний крохмаль — дрібний білий порошок для загущення. Він згущує рідину, не мутніючи і не додаючи власного смаку, і тому пасує до прозорих соусів, компоту, кисілю та пудингів.Розводять його завжди в холодному: ложку крохмалю розмішати до однорідності в невеликій кількості холодної води, соку чи молока і тільки потім вливати в киплячу рідину. Якщо всипати сухим, будуть грудочки.У випічці крохмаль робить тісто ніжнішим: частину борошна замінюють на нього, і випічка стає більш крихкою — звідси й хитрість із печивом та бісквітом. У котлетах і начинках він утримує вологу.Зберігати в прохолодному сухому місці, берегти від тепла.
Зелена гречка — це непропарене, несмажене зерно, тому воно світло-зелене, а не коричневе. На смак помітно м'якше за звичайну гречку: менше горіховості, більше свіжої, майже трав'яної нотки.Варити швидше, але є попередній крок: склянку крупи замочити на годину в холодній воді (1 до 2), відцідити, промити, потім усипати у дві склянки киплячої підсоленої води, варити під кришкою 10 хвилин і дати настоятися ще 10 хвилин.На гарнір, у салати й супи, у котлети. Оскільки зерно не піддавали нагріванню, його можна просто замочити й пророщувати — одна з причин, чому зелена гречка останніми роками в Україні така популярна.Зберігати в прохолодному сухому місці, берегти від тепла.
Гречка цілим зерном — «ядриця» означає сортування без січки. Гречана крупа в українській кухні така ж звична, як картопля в німецькій.Ця крупа пропарена, тому вариться швидше: 15 хвилин у співвідношенні 1 до 2 з водою, потім під кришкою ще 5–10 хвилин доходить. Зерно залишається розсипчастим і не розварюється.Смак горіховий і насичений — на гарнір до м'яса й грибів, із розтопленим вершковим маслом, як начинка, у супи або наступного дня підсмажена на пательні.Зберігати в сухому місці за температури не вище 20 °C, захищено від шкідників. 800 г — це приблизно вісім порцій.
Кукурудзяні пластівці для каші — не хрусткі пластівці з миски на сніданок, а саме пластівці для теплої каші. Вони розплющені й підготовлені так, що їх не варять, а лише заливають.Пластівці всипати, помішуючи, в окріп, гаряче молоко або бульйон у співвідношенні 1 до 2,5, посолити або додати цукор і настояти під кришкою 3–5 хвилин. Вершкове масло — за смаком.Смак м'який, трохи солодкуватий, колір жовтий — на сніданок із молоком і фруктами, на бульйоні як тягучий гарнір; а застигла каша добре підсмажується на пательні скибочками.Зберігати в сухому місці за температури не вище 20 °C, захищено від шкідників.
Харчова сода — гідрокарбонат натрію, без жодних домішок. В українській кухні ця пачка стоїть у кожній шафі, бо згадується майже в кожному другому рецепті.У випічці сода працює як розпушувач у парі з кислотою: з кефіром, маслянкою, сметаною, соком лимона чи оцтом. Саме тому в рецептах оладок, пампушок, медівника і млинців вона майже завжди стоїть поруч із кислим молочним продуктом.Беруть її небагато — від половини до цілої чайної ложки на порцію тіста. Поза випічкою соду використовують у господарстві для чищення й видалення накипу.Зберігати в сухому місці, берегти від тепла. 300 г вистачає надовго.